потроху

I
присл. (у незначній кількості, невеликими частками), потрохи, помалу, потрошку[и], потроху-троху, потрошечку[и], помал[н]еньку, помалу-малу
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • потроху — потро/хи, присл. 1) У невеликій кількості, невеликими частками, порціями; помалу. 2) Поступово, мало помалу, повільно. 3) розм. Незначною мірою (неголосно, несильно, недалеко і т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • потроху — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • потроху-троху — прислівник незмінювана словникова одиниця розм …   Орфографічний словник української мови

  • трохи-потроху — присл., розм. Поступово, поволі, помалу …   Український тлумачний словник

  • трохи-потроху — прислівник незмінювана словникова одиниця розм …   Орфографічний словник української мови

  • посмоктувати — ую, уєш, недок., перех. Час від часу потроху смоктати, втягувати в себе (сік з чого небудь, напої тощо). || у сполуч. зі сл. цигарка, люлька і т. ін. Палячи, раз у раз потроху втягувати в себе дим …   Український тлумачний словник

  • потягати — I а/ю, а/єш і потя/гувати, ую, уєш, недок. 1) перех. Тягти, витягати що небудь потроху або час від часу. 2) перех. Втягувати, вбирати в себе потроху або час від часу. 3) неперех. Злегка віяти, помалу поширюватися; повівати. || безос., чим. 4)… …   Український тлумачний словник

  • пити — 1) (що й без додатка угамовувати спрагу якою н. рідиною); попивати, посмоктувати, потягувати (потроху, час від часу); смоктати, цідити (повільно, пропускаючи рідину крізь зуби); сьорбати, посьорбувати, присьорбувати (повільно, перев. видаючи при… …   Словник синонімів української мови

  • Овручское староство — (наместничество, повет) наместничество Великого княжества Литовского и староство Речи Посполитой, которое существовало в 1471 1793 годах, административно территориальная единица Киевского воеводства с центром в городе Овруч. Содержание 1… …   Википедия

  • впускати — I (упуска/ти), а/ю, а/єш, недок., впусти/ти (упусти/ти), впущу/, впу/стиш, док., перех. 1) до кого – чого, у що й без додатка. Давати можливість, дозволяти в їхати, увійти куди небудь. || Давати можливість чому небудь проникати кудись. || Вливати …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.